Уві сні людина проводить третину життя. Сон – це і відпочинок, і основа здоров’я у всіх його проявах. Будь-яке порушення сну є показником порушень збалансованого стану нашого організму. Рекомендацій щодо боротьби з безсонням у різних ЗМІ дається чимало, напевно, будь-яка більш-менш грамотна людина «з ходу» скаже, що потрібно робити перед сном і чого робити не можна. Але…

Незалежно від причин, які призвели до того, що ви перестали спати, вам необхідно буде дотримуватись наступних правил. Не примушуйте себе спати. Сон прийде, коли ви перестанете домагатися цього. Крім того, спати треба лягати приблизно в один і той же час. Перед сном необхідно розслабитись – це можна зробити за допомогою вечірньої прогулянки. Добре заспокоює та розслаблює склянку теплого молока з медом, чай з м’ятою та мелісою, тепла ванна з хвойним екстрактом, легкий масаж шиї та спини, розчісування голови м’якою масажною щіткою. Обмежити вечірнє вживання алкоголю та по можливості не курити. Не дивлячись на думку, алкоголь тільки заважає сну і робить сон більш уривчастим і коротким, а деяких він так збуджує, що вони і зовсім не можуть заснути. Що ж до нікотину, він, як і кофеїн, має збуджуючий вплив на організм.

Сучасна фармакотерапія безсоння включає препарати різних хімічних груп. Найбільш ефективними та безпечними нині вважаються препарати з коротким (менше 5 годин) та середньою тривалістю (від 5 до 15 годин) періодом напіввиведення. До таких відносяться в першу чергу імідазопіридини (міжнародна назва Золпідем, комерційна назва Івадал), циклопірролони (міжнародна назва Зопіклон, комерційні назви Імован, Сомнол, Піклодорм) і, у другу чергу, бензодіазепіни (міжнародні назви Мідазолам, Тріазолам). Також застосовуються етаноламіни (міжнародна назва Доксиламін) та мелатонін.

Лікування будь-яких розладів сну включає два підходи. Перший – домінантний – полягає в аналізі та усуненні факторів, що викликають інсомнію (безсоння). Другий — включає заходи щодо нормалізації власне сну.

Хочу зауважити, які б не були безпечні сучасні препарати, безконтрольне їх застосування та самолікування, як правило, не вирішує проблем зі сном, а часто призводить до важких форм залежності до фармпрепаратів та ескалації першопричини безсоння. Тому при тривалих перебігах (більше 3-х тижнів) безсоння просто необхідне втручання фахівця для встановлення точної причини проблем зі сном та кваліфікованої допомоги.

У своїй практиці мав випадок, коли пацієнтка за 2 роки систематичного самолікування Імованом дійшла до вживання 40 таблеток на добу. Приймаючи хоча б на одну таблетку менше на день, ставала дратівливою, погіршувалась концентрація уваги і не могла спати. В наявності були всі ознаки абстиненції. Мало хто прислухається до рекомендацій, зазначених в анатації препаратів щодо тривалості прийому, не більше 2 тижнів. Недбале ставлення до самих себе і безконтрольний прийом препаратів цієї групи може нашкодити і нашкодить тільки вам самим.

Є приказка: якщо щось відбувається, то це комусь потрібно. Третина життя, які ми проводимо уві сні — досить великий термін, і тому є сенс подбати про повноцінне використання цього часу.